Ця книга чекала свого часу багато років. Я знав про що вона, знав наскільки цікаву тема вона висвітлює, навіть починав гортати перші сторінки, але далі цього справи не пішли. Однак коли ще взяти з полиці вже хрестоматійну «Стратегію блакитного океану», як не у момент, коли у тебе ось-ось з’явиться свій стартап?

І саме у цей момент ти починаєш розмірковувати над тим чи варто починати щось нове, бо на ринку ж так багато конкурентів? Навіщо ж борсатися у «кривавому океані» схожих рішень та продуктів? Нащо робити ще щось подібне, а голове — як відрізнятися? І саме ця книг може допомогти отримати відповіді на всі ці питання.

Якщо пересказати «Стратегію блакитного океану» дуже стисло, то сенс концепції полягає у тому, що не потрібно конкурувати з іншими компаніями «в лоба» — якістю, ціною, іноваціями. Ідеальний варіант — знайти таку нішу для вже відомого чи нового продукту, де він зможе працювати без конкурентного стресу завдяки абсолютно нової бізнес-моделі. Ідеальний приклад продукту, який вдало знайшов свій «блакитний океан», це «Цирк дю Солей». Цій компанії вдалося знайти нишу на перехресті традиційного цирку, театру та сучасного емоційного шоу, що дозволило її обійтися без конкуренції та брати за квиток на вистави гроші, суттєво більші за звичні у галузі.

Звісно ж, «Стратегія блакитного океану» не дасть відповідь на всі запитання засновника стартапу, власника бізнесу чи керівника компанії, пов’язані з новими бізнес-моделями та конкуренцією. Але вона може суттєво допомогти у міркуваннях та сумнівах, якими супроводжуються пошуки чогось особливого для організації.