Дуже цікаво спостерігати за інтересом партнерів до Uspacy від ідеї до нинішнього стану речей.

Коли ми більше року тому оголосили про початок роботи над продуктом, то більшість тих, кого ми знали, однозначно позитивно сприйняли цю новину. Але за 9 місяців розробки фокус уваги потенційних партнерів було розпорошено.

Сьогодні перша річниця Uspacy. Звісно ж, думка створити цю компанію з'явилася кількома місяцями раніше, а насправді я був вже готовий до цього кроку за півтора роки до того. Просто сам ще не усвідомлював це. Але саме рік тому ми з партнерами зареєстрували український Uspacy.

Не просто візерунок на сорочці з льону, а генетичний код українця. Бути вільним та попри все зберігати вірність собі та своїм принципам.

Слава Україні

Нещодавно у одному інтеграторському чатику розгорілися неабиякі пристрасті. Один з українських розробників CRM-систем, який має партнерську програму, запустив рекламу в стилі «Досить годувати інтеграторів! Не переплачуй за впровадження нашого продукту через партнерів, звертайся до нас напряму!». Я не хочу обговорювати адекватність цього кроку, але він стає ще одним свідоцтвом тотального нерозуміння партнерської моделі у бізнесі. Багато хто підсвідомо розуміє, що вона дає багато можливостей для розвитку, але мені відомі лише одиниці успішних історій партнерства. Одні дають дуже маленькі знижки, інші високо підіймають поріг входу у партнерську програму, хтось вважає витрати на розвиток партнерської мережі зайвими та майже ніхто не будує стосунків з партнерами. Чому ж так відбувається, якщо плюси цієї моделі очевидні?

Оскільки дорогою додому я нарешті виспався у Варшаві та рано прокинувся, то розкажу про власні враження та висновки від поїздки на OMR Festival 2023.