Минулого року завів собі традицію: святкувати день народження не вдома, а десь біля великої води, а ще на світанку робити селфі із сонечком. Цього разу не Мальдіви, але ж всі умови виконано )

Отже, 44.

Якщо сорок третій був роком відкриттів, то минулий рік пройшов у пошуках сенсів та цінності. Щось знайшлося, у чомусь ще маю переконати себе, а якісь речі ще шукати й шукати. І хто знає що я там знайду у собі у найближчі 365 днів?

Дякую всім, хто зі мною — ви наповнюєте моє життя життям!

P.S.: І як тільки на сніданку у готелі дівчина з тортом побажала мені сонячних днів, хмари розлетілися та над хвилями вийшло сонечко. Ну хіба не диво?