А вот за что люблю я наш народ, так это за потрясающее чувство юмора при полном отсутствии самообладания и склонности к паникёрству и истерии. Вот уже и народное творчество подоспело в тему эпидемии гриппа:

— Я зайшов до маршутки та запитав, як проїхати на ринок, бо я не місцевий, з Тернополя приїхав... Далі, здається, я чихнув... Потім темрява... Нічого не пам`ятаю... Прийшов до тями лише тут, у лікарні. Дуже дякую киянам, що доправили мене до лікарні, не кинули помирати на вулиці...

или вот:

Меняю десять марлевых повязок и начатую оксолиновую мазь на «BMW» 7-й серии не старше 2004-го года.

или:

В Украине новая эпидемия: на одного чихнувшего — двадцать обосравшихся...

Дорогие мои, оставайтесь оптимистами, думайте своей головой и будьте здоровы!