Ефективність терапевтичного плазмаферезу у комплексному лікуванні гострої печінкової недостатності

Дослідження проведене з метою оцінки ефективності терапевтичного плазмаферезу (ПА) у комплексному лікуванні гострої печінкової недостатності у пацієнтів з різними формами інфекційних захворювань. Досліджувана група — 27 хворих, що знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії ЦМКЛ № 1 м. Донецька. Усі пацієнти одержували комплексну інтенсивну терапію, проведену за наступними напрямками: етіотропна антибактеріальна та противірусна терапія, корекція метаболічних порушень, гемостазу, регуляція кислотно-лужного та водно-електролітного балансу, корекція гемодинамічних порушень, симптоматична терапія. У хворих основної групи лікувальний низькооб’ємний ПА проводили дискретним способом, що включає 3 етапи: 1-й етап — інтракорпоральна гемодилюція, 2-й — ексфузія крові і власне ПА шляхом центрифугування і отбору плазми; 3-й етап — реінфузія ерітроцитарної маси і плазмозаміщення. Кожному пацієнту проводили від 2 до 6 сеансів (у середньому 4) у залежності від тяжкості стану, за один сеанс видаляли менш ⅓ об’єму циркулюючої плазми. Контрольну групу склали 20 хворих з вірусними гепатитами B, яким проводили аналогічну терапію без використання ПА. Крім клінічного контролю за ефективністю ПА досліджували у динаміці рівень білірубіну, загального білка, сечовини, креатинину, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, фібриногену, протромбінового індексу. Обробку отриманих даних проводили за допомогою методів непараметричної статистики, використовуючи пакет прикладних програм Statistica for Windows 5.0. Отримані результати свідчать про те, що у хворих основної групи, у комплексній терапії яких використовувався ПА, отримані кращі лікувальні результати, ніж у групі порівняння. Застосування ПА сприяло значному поліпшенню загального стану хворих основної групи, приводило до скорочення перебування хворих у стаціонарі. Клінічне поліпшення відповідало позитивній динаміці лабораторних показників.